Вибирати коштовності варто особливо ретельно, – варто переконатися, що купуєте справді якісний виріб з дорогоцінного металу.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби:

• для платини – 900, 950;
• для золота – 375, 500, 585, 750, 958, 999;
• для срібла – 800, 830, 925, 960.

Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва, під час продажу повинні мати товарні ярлики, прикріплені металевою пломбою.

Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації: найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю та його маса, а також позначки «виріб був у вжитку» або «б/в» для ювелірних виробів, які були у вжитку.

Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання тільки за наявності відбитка державного пробірного клейма України. Торгівля ювелірними виробами без відбитків державного пробірного клейма України забороняється. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.

Державне пробірне клеймо – знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Виготовлення державних пробірних клейм здійснюється за замовленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю.

При купівлі ювелірних виробів споживач має право на вільний вибір товару, на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрацію безпечного та правильного його використання.Якщо виникають сумніви щодо ваги та якості товару, на вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.Засоби вимірювальної техніки, що використовуються під час продажу ювелірних виробів, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку. Зважування ювелірних виробів із золота та платини здійснюється з точністю не менш як до 0,01 г, срібних виробів – до 0,1 г. Дорогоцінне каміння зважується з точністю не менш як до 0,01 карата.

При виборі виробів із золота варто зауважити, що ювелірне золото – це не

однорідний метал, а сплав металів, який містить від 25% до 70% домішок. До ювелірного залота зазвичай додають срібло і мідь. Власне, співвідношення самого золота та додаткових компонентів і визначає його пробу.

Наприклад, якщо купуєте виріб 585 проби, це означає, що в ньому міститься 58,5% золота, у виробі 750 проби – 75%. Чим вища проба, тим дорожче коштуватиме виріб. Однак домішки є не менш важливі за саме золото, адже саме вони визначають міцність та колір майбутнього виробу. При виробництві білого золота здебільшого використовують срібло, мідь, нікель, цинк, платину і паладій. Червоне і рожеве золото містять основну добавку- мідь, а також срібло і цинк.

Слід пам’ятати!

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», ювелірні вироби віднесено до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), тобто, ювелірні вироби належної якості повернути в магазин не можна, якщо тільки продавець не піде назустріч покупцю. При цьому не має законних підстав вимагати повернення грошей.

При купівлі товару потрібно обов’язково зберігати розрахунковий документ.

Якщо протягом гарантійного терміну споживач виявив дефекти, наприклад, виріб тріснув, чи не тримається камінчик, споживач має право відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», звернутися до суб’єкта господарювання із письмовою заявою – претензією про:

• пропорційне зменшення ціни;
• безоплатне усунення недоліків товару; відшкодування витрат на їх усунення.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», можна вимагати заміни виробу на аналогічний належної якості, відповідного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх усунення, але лише в тому випадку, якщо буде доведено, що недолік виробничого характеру. Тобто якщо людина нешанобливо користувалася виробом або за необережністю дитина пошкодила виріб, то закон захистить скоріше права продавця і зіграє проти споживача.

Споживач має довести, що йому продали товар неякісний. Встановити це можливо шляхом проведення експертизи за письмовою заявою споживача до суб’єкта господарювання, у якого придбавався даний виріб. Суб’єкт господарювання має організувати проведення експертизи протягом 3-х днів з дня отримання заяви від споживача. Оплата за експертизу належить суб’єкту господарювання, але якщо експертиза доведе вину споживача, а не виробничий недолік, то споживач повертає кошти за експертизу суб’єкту господарювання.

Тож у разі порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, споживачі мають право звертатися для отримання консультацій до управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області (м. Рівне, вул. Поповича, 65А, тел.: (036-2) 62-85-72), або звернутися із скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області: м. Рівне, вул. Малорівненська, буд. 91, E-mail: vetmed@rivneprod.gov.ua.