РОЗРАХУНКИ ПЛАТІЖНОЮ КАРТКОЮ У 2024 РОЦІ
Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області нагадує, що починаючи з 01 січня 2024 року торгівці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Це передбачено пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Також нагадуємо, що з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Звертаємо увагу, що наступний етап реалізації Постанови № 894 відбудеться з 01 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції).
Порядок виконання платіжних операцій в Україні, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, визначено в Законі України «Про платіжні послуги». В частині 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» визначено: «Торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України».
На законодавчому рівні встановлено право споживача на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України (частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»). Цим же законом зобов’язано продавця (виконавця) всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення споживачем безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний забезпечити таку можливість (частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).
За обмеження або відмову в реалізації права споживачів на вільне здійснення безготівкових розрахунків визначена відповідальність суб’єктів господарювання у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 12, частина перша статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).