Дирофіляріоз – це небезпечне захворювання, яке поширене серед тварин (собак, котів, деяких диких ссавців), але останнім часом в Україні почастішали випадки цього захворювання і серед людей. З латинської мови назва захворювання перекладається, як «зла нитка».

За офіційними статистичними даними дирофіляріоз має тенденцію до зростання.

Ускладненню епідемічної ситуації з дирофіляріозу сприяють: клімато-екологічні умови для виплоду комарів – активних переносників збудників та неякісна регуляція їх чисельності; наявність епізоотії серед тварин, передусім собак – основних джерел інвазії та не проведення суцільної дегельмінтизації тварин у вогнищах; недостатнє проведення освітньої роботи серед населення щодо шляхів зараження, проявів захворювання, профілактики дирофіляріозу, включно із захистом від нападу комарів на людей і тварин; недостатньою обізнаністю лікарів з питань діагностики, лікування та профілактики дирофіляріозу.

Доросла дирофілярія – круглий ниткоподібний гельмінт білого кольору, довжиною 13-17 см. Самка гельмінта щодоби виділяє в кров тварини до 5 тисяч личинок (мікрофілярій), які циркулюють там до 5-9 місяців. На відміну від тварин, в організмі людини гельмінт не досягає статевої зрілості, виділення мікрофілярій в кров не відбувається.

Основним джерелом збудника у природних умовах є хижі ссавці, а в умовах населених пунктів основну роль у поширенні паразита відіграють, в першу чергу, бродячі собаки та коти. Людина заражається тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів.

Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається. В передачі дирофіляріозу не виключається і роль ґедзів, кліщів, бліх. Зараження людини дирофіляріозом найчастіше відбувається під час активності основних переносників інвазії – комарів, але воно може статися навіть в зимовий період в будинках з підтопленими підвалами, де є комарі. В тілі переносника, в залежності від температури зовнішнього середовища, мікрофілярії розвиваються протягом 10-21 дня. Від моменту укусу людини зараженим комаром до перших проявів захворювання (підшкірна пухлина, відчуття повзання під шкірою, свербіж, біль та ін.) проходить від 1 місяця до 2-х років.

Дорослі гельмінти локалізуються під шкірою або слизовою оболонкою на будь-якій частині тіла, найчастіше – в органах зору (повіки, очне яблуко, кон’юнктива). Такі хворі звертаються за медичною допомогою до окулістів в найбільш ранні терміни, тому що в місці локалізації гельмінта відчувають наявність іншорідного тіла, або печію, свербіж, з’являється пухлинка з просяне зерно, що порушує функцію органа зору.

Якщо ж така пухлинка виникає під шкірою кінцівок або тулуба, то хворий помічає її не одразу і звертається до лікарів навіть через рік після зараження. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні «пухлини» під шкірою.

У випадках легеневих уражень і, рідше, при підшкірних вузлах діагностують на початку помилково цю хворобу, як злоякісну пухлину, що вимагає застосування інвазивних досліджень та оперативного втручання задля встановлення чіткого діагнозу.

Іншими симптомами захворювання можуть бути головний біль, нудота, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль у місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів.

Нещасному пацієнту приходиться оббивати пороги багатьох лікарів (окуліста, терапевта, невропатолога, хірурга, онколога, а інколи навіть і психіатра), допоки вдається виставити правильний діагноз.

Лікування дирофіляріозу відбувається шляхом хірургічного видалення гельмінта. При цьому функції уражених органів здебільшого не порушуються.

Профілактика дирофіляріозу полягає в захисті від укусів комарами себе і домашньої тварини. Для таких цілей є велика кількість різного роду репелентів – препаратів, що відлякують комарів і мошкару. Для собак і котів, використовуються різні види ошийників. В приміщеннях потрібно засітчувати вікна та двері. Ефективним є використання інсектицидних спіралей, електрофумігаторів з інсектицидними пігулками або рідинами. Доступний для всіх захід захисту – носіння одягу, який максимально захищає від укусів комах в години їхньої активності.

Також своїх домашніх тварин необхідно показувати ветеринарам для активного спостереження за станом їхнього здоров’я та своєчасного виявлення паразитарних та інших небезпечних хвороб.