Фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року залежить від багатьох умов, а саме: від якості насіння, попередника, умов протруєння та підживлення, а також від погодних умов. Оскільки через суху, посушливу погоду у літній період, строки сівби озимих зернових орієнтовно будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки грунту, фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року залежатиме від агрокліматичних умов вегетації та по-різному складатиметься на території області.

З метою недопущення пошкоджень посівів восени, слід постійно здійснювати моніторинг за посівами. Постійні обстеження і своєчасний захист озимих попередять ускладнення фітосанітарного стану та сприятимуть успішній перезимівлі рослин.

Багатоїдні шкідники

Висіяному насінню, проросткам та сходам озимих зернових культур можуть завдавати шкоди ґрунтові шкідники. Чисельність їх на полях під посів озимих визначається шляхом проведення ґрунтових розкопок. При виявленні надпорогової чисельності шкідників насіння обробляють одним із інсектицидних протруювачів

Ґрунтові фітофаги (дротяники  та несправжні дротяники, личинки хрущів та інші) мігруватимуть у нижні шари ґрунту для перезимівлі. Для знищення імаго і личинок шкідників проводять переорювання ґрунту перед настанням морозів.

В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів. Найбільш чисельна й шкодочинна восени  (сіра) полівка. Піку розмноження мишоподібних гризунів слід очікувати у жовтні-листопаді.

Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення  осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема  лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. За наявності 3 – 5  і більше жилих  колоній гризунів  на гектарі  застосовувати біологічні препарати  і родентициди представлені у Переліку.

Шкідники і хвороби озимих зернових культур

Тривала посушлива погода у вересні – жовтні сприятиме масовому  розвитку шкідників, зокрема  попелиць, цикадок, злакових мух.

Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості з хворих рослин, на здорові посіви. ЕПШ (економічний  поріг шкодочинності) злакової  попелиці 40-50 екз./м²

На початку вересня відроджуватимуться личинки  хлібної  жужелиці (туруна), які   з появою сходів озимих зернових  мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження  рослин озимих культур  восени  залежатиме від вологості ґрунту. За посухи личинки  будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені набагато більше. Живлення личинок  припиняється  за зниження температури до мінусової. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».  ЕПШ хлібної жужелиці 1–2 екз./м².

Також, у посівах зернових культур істотно шкодитимуть  гусениці підгризаючих совок. Скрізь характер і розмір пошкодження ґрунтовими шкідниками залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів. ЕПШ  підгризаючих совок  – 2-3 гусениці/м².

За сприятливих умов внутрішньостебловий шкідник злакова муха (в області переважає шведська муха) може в осінній період завдати значної шкоди сходам озимої пшениці. За пошкодження сходів злаковими мухами у рослин  жовтіє та в’яне центральний листок, зазвичай це відбувається у фазу 3-4 листків. Якщо основне стебло пошкоджено до початку утворення бічних стебел, то такі рослини, як правило, гинуть. ЕПШ шведської мухи – 30-50 екз./100 помахів сачком

Впродовж цьогорічної вегетації розвиток хвороб зернових колосових культур  створив запас інфекції  гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, іржі, септоріозу, фузаріозу, та інших плямистостей листя, збудники яких повсюди накопичились у ґрунті, рослинних рештках. Розвиток даних патогенів  стримується низькою відносною вологістю повітря та відсутністю дощів в період кінця літа початку осіннього періоду. За сприятливих погодних умов хвороби набудуть свого розвитку та поширення.

Насіння для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявні на зерні збудники хвороб. Протруєння дає змогу знешкодити збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, послаблює негативний вплив пошкоджень на якість посівного матеріалу, стимулює ріст і розвиток рослин. Це можна робити як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою,  протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію. Краще оздоровлювати зерно за день або в день сівби. Завчасне протруювання ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У «Переліку  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для протруєння рекомендується широкий асортимент протруйників.  Рекомендуємо для протруєння використовувати комплексні препарати з інсектицидно-фунгіцидним спектром дії, що дасть можливість захистити сходи пшениці від шкідників та уникнути осінньої обробки посівів інсектицидами.

Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати під час кущіння за 1% – інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% – септоріозом та іншими плямистостями листя, використовують фунгіциди, рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Шкідники і хвороби озимого ріпаку

Жуки хрестоцвітних та ріпакових блішок пошкоджують сім’ядольні та справжні листки, вигризаючи невеликі круглі отвори. У випадку ураження точки росту рослина гине. У разі масового розмноження шкідників за два-три дні вони здатні повністю знищити сходи ріпаку, що призводить до пересівання культури. Пошкоджені хрестоцвітними блішками рослини ріпаку більше уражуються хворобами, погано набирають вегетативну масу. ЕПШ складає 3-5 екз. /1 м².

Фіксується пошкодження рослин ріпаку гусеницями озимої совки ІІ покоління. Гусениці підгризаючи рослини з ґрунту, грубо надкушують листки з країв і підгризають кореневу шийку рослин. Інколи повністю  знищують рослини в рядку. ЕПШ 2-3 екз. /1 м². При надвисокій чисельності слід застосовувати інсектициди, обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.

Капустяна попелиця, імаго та  личинки висмоктують сік із листя, стебел, черешків, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, передчасно жовтіють. Капустяна попелиця є переносником вірусних хвороб.

Шкоди завдають личинки, німфи та імаго білокрилки, живлячись соком рослин, при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби. Грибний наліт ускладнює асиміляцію листками вуглекислого газу та призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають. Також ця комаха є переносником багатьох вірусних захворювань.

Ріпаковий пильщик, восени він масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. В кінці серпня – на початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика другої генерації. Через деякий час на листках з’являються личинки, так звані несправжньогусениці цієї ж генерації, саме вони є найбільшою загрозою молодим рослинам ріпаку і майбутньому врожаю. Швидко поїдаючи ніжні соковиті листочки, личинки скелетують їх, залишаючи недоторканими лише дрібні жилки. Також варто зазначити, що за сухої та теплої погоди шкідник активізує свою шкодочинність, самиці відкладають більше яєць, а личинки ще активніше включаються в процес поїдання листя. Несправжньогусениці старших поколінь надзвичайно витривалі до холодів і навіть заморозків. Зауважте, що за температури повітря -1°С вночі та +7°С вдень вони не перестануть знищувати посіви ріпаку. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 3 екз. на м².

Капустяний і ріпаковий білан ІІІ покоління та капустяна совка ІІ покоління,проходить  яйцекладка та очікується відродження гусениць. Гусениці біланів грубо об’їдають листя. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. Гусениці капустяної совки I віку скелетують листя знизу, а II та III – вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Гусениці старших віків з’їдають листки повністю. ЕПШ капустяного і ріпакового біланів – 2 екз. гусениць на м².

Личинки капустяної молі  шкодять  озимому ріпаку, гусениці що вилуплюються через 3-7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3-4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перша линька. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.

Тютюновий трипс, цей шкідник особливо активний в суху та спекотну погоду. Шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік з клітин покривних тканин, що спричиняє знебарвлення тканин, сприяє підвищеному випаровуванню вологи з листків, пригнічує ріст рослин. Одночасно трипси поширюють вірус мозаїки.

Тепла волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами:  альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом. За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та дощів ймовірний прояв гнилей, бактеріоз коренів. Більшість таких коренів до весни ослизнюється і розмочалюється, що спричиняє в свою чергу загибель рослин. Поширенню збудників хвороби сприяють комахи (ріпаковий пильщик, капустяна муха, тощо).

При вирощуванні ріпаку в осінній період важливо не допустити переростання рослин і досягнути оптимальної фази для їх входження у зиму. Найкраще рослини озимого ріпаку перезимовують, утворивши 6-10 листків за висоти 10-15 см. У фазі 5-6 листків у рослин озимого ріпаку для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку регуляторами росту.

Слід пам`ятати

Рішення щодо оздоровлення рослин потрібно приймати після обстеження посівів щодо кожного поля. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години рекомендованими препаратами у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та дотримання регламентів застосування.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.