На  Рівненщині впродовж кінця травня початку  червня спостерігалася  переважно тепла  погода з великою кількістю та нерівномірним розподілом опадів як у просторі, так і в часі,  середньодобові температури  повітря  були в межах кліматичної норми. Така погода сприяла наливу зерна та активному росту і розвитку пізніх, технічних сільськогосподарських культур. Одночасно з підвищенням температури  та відносної вологості повітря у посівах сільсьгосподарських культур створилися сприятливі умови для розвитку, поширення грибкових хвороб, продовжувалося розселення фітофагів.

Розвиток шкідливих об`єктів у літній період  залежатиме від погодних умов. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Багатоїдні шкідники

В першій половині  червня розпочнеться літ стеблового кукурудзяного метелика. Масовий літ шкідника проходитиме в кінці червня, орієнтовно у фазу викидання волоті кукурудзи. Оптимальні умови у період спарювання імаго стеблового метелика і відкладання яєць – середньодобова температура повітря +18-20⁰С і сума опадів 60-90 мм. Обмежить шкідливість фітофага застосування біологічного засобу –  випуск трихограми. Перше внесення трихограми потрібно проводити за фіксування початку льоту та яйцекладки (пошук яйцекладок починають після 3-4 днів від початку льоту), повторне — через 5-7 днів (ЕПШ – 17-18% рослин із яйцекладками). Кратність внесення трихограми можна збільшувати за потребою. Кількість  трихограми на гектар варіює залежно від кількості шкідників. У середньому норма 100-200 тис. особин на гектар. Оптимальні умови для розвитку трихограми ГТК 0,9-1,2 (температура повітря +23-25⁰С, відносна вологість повітря 70-75%).  У спекотні періоди або в холодну погоду плодючість самиць трихограми різко знижується. У посівах кукурудзи також розвиватимуться попелиці, листогризучі совки, кліщі. При відродженні гусениць стеблового метелика (за перевищення ЕПШ –пошкодження гусеницями 18-20% рослин)  рекомендується застосовувати дозволені до використання інсектициди.

Імаго стеблового кукурудзяного метелика

Яйцекладка

Личинка

Продовжиться відродження гусениць І покоління листогризучих і підгризаючих совок. ЕПШ  гусениць совок у посівах буряків – 1-2 екз. на кв. м., кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур – 3-6 екз. на кв. м., озимої пшениці – 2-3 екз. на кв. м. При проведенні моніторингу за допомогою феромонних пасток, встановлено інтенсивність льоту імого: озимої – 3 екз., окличної – 4 екз, гамма – 2 екз, капустяної – 1 екз. за 7 днів на пастку. За перевищення порогу шкодочинності рекомендується застосовувати  інсектициди  які внесені до «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»). Обробки краще проводити в найбільш уразливий період – виплодження – поява гусениць другого віку, у вечірні години, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі. Проти гусениць совок І-ІІ віку застосовують і біологічні препарати. Наприкінці липня розпочнеться літ  ІІ покоління листогризучих совок (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової, бавовникової) які продовжать свій розвиток на культурних рослинах.

Оклична совка

Озима совка

Капустяна совка

Совка Гамма

В червні місяці залишається можливість льоту та відкладання яєць метеликами сонцевика будякового (чортополохівки). За сприятливих умов гусениці можуть бути небезпечними на просапних культурах (сої, соняшнику), овочевих (томати). При відродженні і живленні гусениць чортополохівки (ЕПШ – 1,5-2 гусениці на рослину) застосовують крайові або суцільні обробки інсектицидами.

Імаго сонцевика будякового (чортополохівка)

Гусениця

Шкідники і хвороби зернових, зернобобових культур та багаторічних трав

У посівах зернових колосових культур зерно в колосках пошкоджуватимуть: хлібні жуки, хлібні клопи в т. ч. клопи –  шкідливі черепашки. Ці шкідники в межах області мають допорогову чисельність та значної шкоди посівам не завдаватимуть.  Закінчать розвиток личинки трипса, злакових п`явиць, які опустяться у ґрунт, де залишаться на зимівлю. Крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом  заселять сходи падалиці. На злакових бур`янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух. Із хвороб на рослинах, насамперед у загущених посівах озимих і ярих зернових колосових культур, продовжиться розвиток  борошнистої роси, септоріозу,  темно-бурої, смугастої і сітчастої плямистостей, бурої іржі. На колосі озимих зернових, за сприятливих погодних умов, можливий  прояв ураження септоріозом, фузаріозом. За дощової погоди  в липні зазначені хвороби набудуть поширення. Також ймовірний прояв на колосі  борошнистої роси, альтернаріозу, оливкової плісняви. Уражені посіви збирають у стислі терміни і зберігають окремими партіями. На вологому зерні гриби роду Fusarium можуть розвиватися під час зберігання навіть за температури +3-8°С. Тому для запобігання накопиченню мікотоксинів його терміново просушують до вологості 14%.

Септоріоз колоса

Фузаріоз колоса

У першій половині літа стручки та насінини гороху продовжуватимуть  пошкоджувати личинки  горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки.  Випадання дощів сприятиме ураженню рослин гороху аскохітозом, пероноспорозом,   борошнистою росою,  кореневими гнилями. Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу хвороб і шкідників проводять десикацію посівів.

Гороховий зерноїд

Горохова плодожерка

У липні при жаркій стійкій погоді ймовірне осередкове пошкодження рослин сої павутинним кліщем, попелицями, бульбочковими довгоносиками, гусеницями чортополохівки, совок. За перевищення ЕПШ: гусениць листогризучих совок – 1-3 особини на рослину, кліщів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин, бульбочкових довгоносиків – у період цвітіння – 50-60 особин на кв.м, попелиці  – 250 особин на 100 помахів сачка проводять обприскування дозволеними до використання інсектицидами. Висока вологість  повітря  в липні  сприятиме поширенню хвороб на рослинах сої: септоріозу, пероноспорозу,  антракнозу,  аскохітозу, фузаріозу. У фазу бутонізації – цвітіння за виявлення перших ознак вищезгаданих хвороб на посівах сої рекомендується проводити обробку рослин дозволеними фунгіцидами.

Септоріоз

Аскохітоз

Пероноспороз

На багаторічних травах продовжать свій розвиток і шкідливість клопи – сліпняки, насіннєїди, попелиці, трипси, гусениці совок, лучного метелика та інші.

Шкідники і хвороби технічних культур

Посіви цукрових буряків продовжуватимуть заселяти бурякові листкові попелиці, мінуючи мухи, щитоноски, блішки. Осередково ймовірна шкідливість підгризаючих та листогризучих  совок. За надпорогової чисельності шкідників: блішок – 3-7/кв.м; щитоносок – 0,5-1,2/кв.м; бурякової листкової попелиці – заселено 5% рослин, застосовують інсектициди дозволені до використання в Україні. За дощової погоди ймовірне інтенсивне поширення хвороб цукрових і столових буряків: церкоспорозу, альтернаріозу, пероноспорозу, борошнистої роси, фомозу. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на перезволожених, ущільнених грунтах, за неякісної агротехніки. Сисні шкідники (попелиці, цикадки, клопи) поширюватимуть вірусну  хвороби. За ураження  пероноспорозом,  церкоспорозом  3-5% рослин, ефективні обробки фунгіцидами. За наростання хвороб проводяться повторні обробки (бажано іншим фунгіцидом).

Церкоспороз

Фомоз

Пероноспороз

Осередково рослинам соняшника завдаватимуть шкоди гусениці совок, стеблового кукурудзяного метелика. При заселенні понад 20% рослин геліхризовою попелицею, за відсутності ентомофагів,  застосовують інсектициди. Вологість повітря понад 70% за температури +15 + 26⁰  сприятиме подальшому розвитку хвороб: септоріозу, пероноспорозу, фомозу, фомопсису, альтернаріозу. Також ймовірний розвиток  сірої та білої гнилі. Проти хвороб  перед цвітінням соняшнику за умов поширення хвороб  використовують фунгіциди. За потреби через два тижні проводять повторні обробки.

Септоріоз

Фомоз, фомопсис

Біла гниль

Сіра гниль

Стручки озимого ріпаку в осередках пошкоджуватиме капустяна стручкова галиця, насінєвий прихованохоботник, капустяна попелиця, осередково совки, ріпаковий пильщик інші. За випадання частих дощів, рос на фоні помірно-теплої погоди розвиватимуться  пероноспороз, фомоз, за частих дощів у період  дозрівання культури можливий розвиток альтернаріозу. За побуріння 70 % стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів)  проводять десикацію.

Личинки прихованохоботника

Личинки стручкової галиці

Картопля та овочеві культури

Картоплю, томати, баклажани заселятиме колорадський жук. За масового з’явлення личинок першого-другого віків (10-20 екз. на рослину  з 8-10% заселених кущів), захищають дозволеними інсектицидами.

На капусті повсюди розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі, совок та попелиць в осередках клопи, стебловий капустяний прихованохоботник та білокрилка. За чисельності гусениць совок 1-2 на ранній, 2 і більше екз. на пізній капусті, за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз. на 10% рослин; проти попелиць в разі заселення 5-10 % рослин посіви захищають інсектицидами.

Відбуватиметься розвиток хвороб картоплі і томатів – фітофтороз, макроспоріоз, огірків  – пероноспороз, бактеріоз, цибулі  – пероноспороз , за умов теплої  (15-20°С) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%). Картоплю від хвороб профілактично (у фазі бутонізації-цвітіння), томати за появи перших ознак фітофторозу, захищають дозволеними фунгіцидами. Перше обприскування огірків від хвороб проводять у фазі 2-3 справжніх листочків , через 10-12 днів після попередньої обробки  – проводять другу. На капусті, цибулі до препарату додають прилипачі.

Фітофтороз картоплі

Пероноспороз огірків

Бактеріоз огірків

Пероноспороз цибулі

Слід пам`ятати

Рішення щодо оздоровлення рослин потрібно приймати після обстеження посівів щодо кожного поля. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години рекомендованими препаратами у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та дотримання регламентів застосування.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.