Моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин має важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин. У травні за підвищення середньодобової температури повітря розпочнеться масове  відродження і розселення шкідників, а за високої вологості повітря збільшиться ураження рослин хворобами.

Багатоїдні шкідники

В посівах просапних  та інших культур  активізуються ґрунтові шкідники. Цьогорічні погодні умови зими спричинили загибель зимуючих стадій шкідників  від 10 до 25% . Чисельність живих організмів нараховується в допороговій кількості, проте за сприятливих умов може значно набути поширеності та завдавати шкоди рослинам.

У травні  продовжиться заляльковування гусениць і розпочнеться літ та відкладання яєць метеликами І-го покоління підгризаючих (оклична, озима)  та листогризучих (капустяна , гамма )совок. Враховуючи хорошу перезимівлю (0,5-0,7 екз на м. кв. при заселенні 4-30% обстежених площ)  ймовірний активний літ метеликів.

Продовжуватиметься літ травневих хрущів, які пошкоджуватимуть плодові насадження та дерева в лісосмугах. Дорослі хрущі, хоча і пошкоджують листя рослин навесні, зазвичай не завдають значної шкоди врожаю. Основну шкоду завдають личинки в грунті.

Личинки дротяників найбільш  поширений  шкідник яким  зайнято 58% обстежених площ  в області, чисельність личинок різного віку  складає 1 екз на м. кв .

Для боротьби з грунтовими шкідниками  потрібно обов’язково дотримуватись сівозміни. У разі перевищення порогу шкідливості (ЕПШ) ґрунтових шкідників перед сівбою насіння або висадкою бульб чи розсади вносити грунтові препарати чи обробляти насіння інсектицидами, насамперед слід приділити увагу агротехнічному методу боротьби, що включає знищення бур’янів (особливо пирію повзучого), лущення стерні, сівбу навесні у ранні строки, міжрядні обробітки просапних, та використовувати аміачну воду .

Гусениці стеблового кукурудзяного метелика, що перезимували   (чисельність 1 екз. на качан.  при заселенні 8%  неорних обстежених площ), заляльковуватимуться. Наприкінці місяця (за високих температур повітря) ймовірний початок льоту метеликів, масовий літ проходитиме в червні місяці, орієнтовно у фазу  викидання волоті у кукурудзи. Основним заходом по обмеженню чисельності стеблового кукурудзяного метелика буде своєчасне застосування трихограми в період яйцекладки метеликів та застосування хімічних препаратів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

У квітні розпочалося заселення посівів зернових колосових культур злаковими попелицями, хлібними блішками, злаковими п`явицями, мухами. Шкідники  набудуть поширення в травні на  всіх зернових колосових культурах, але  більшу шкоду завдаватимуть  на  ярих культурах, зокрема під час сонячної посушливої погоди. Мігруватиме з місць зимівлі  на поля озимої пшениці клоп шкідлива черепашка, переліт клопа у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури  16-17 ⁰ С і вище протягом 3-4 днів), масового поширення цей шкідник в межах області ще не набув, але виявляється все частіше.  Значну шкоду посівам також завдають маврський, австрійський, гостроголовий клопи.

У разі утворення  шкідниками вогнищ підвищеної чисельності-перевищення порогу шкодочинності (злакові мухи – ЕПШ 10-15% заселених стебел, 30 – 50 екз. на 100 помахів сачка, хлібні блішки – понад 30-50 особин на кв. м, п`явиці – 10-15 жуків на кв. м, злакові попелиці – 40-50 екз. м. кв., клопи – 2-4 і більше на кв .м), проводять  захисні заходи інсектицидами дозволеними до використання в Україні відповідно до регламентів застосування. Наприкінці  травня вийдуть з ґрунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки (кузька).  Захисні заходи рекомендується проводити за перевищення порогу шкодочинності 2-4 екз. на кв. м.

У квітні на посівах озимих зернових  відмічали ураження хворобами:  септоріозом, борошнистою росою,  темно – бурою плямистістю, кореневими гнилями.  Хвороби розвивалися у слабкому ступені. Подальшому розвитку хвороб сприятимуть рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16-25°С. Під час цвітіння за оптимальної температури +20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 %, рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.

На посівах, де існуватиме загроза від поширення хвороб  застосовувати  фунгіциди з огляду на спектр захисної  їх дії та домінуючу хворобу. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою,  3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей)  за сприятливих для розвитку хвороб погодних умов.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки дротяників, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. Посіви сої  обробляють  у фазу 2-6 листочків культури дозволеними препаратами за чисельності бульбочкових довгоносиків – 8-15 жуків на кв. м, люцернового клопа – 2-5 екз. на рослину, попелиць – 250-300 екз. на 10 п. с. У травні розпочнеться літ чортополохівки. При відродженні і живленні  гусениць шкідника (ЕПШ – 1,5-2 гусениці на рослину) заселені площі обробляють інсектицидами.

Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть кореневими гнилями. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз.

Багаторічні трави пошкоджуватимуть бульбочкові та інші види довгоносиків (великий люцерновий, сірий буряковий, конюшиновий, насіннєїди-апіони, інші довгоносики), попелиці, клопи, гусінь підгризаючих і листогризучих совок. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі та інші хвороби. Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв. м), гусені підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. У посівах другого і наступних років проводять підкіс трав.

Технічні культури

Продовжать заселяти рослин озимого ріпаку ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, білани, пильщики, хрестоцвітні клопи, попелиці,  ріпакові комарики, оленка волохата. Для попередження  пошкоджень фітофагами посіви обробляють  за їх   надпорогової чисельності: ріпакового квіткоїда– 5-6 жуків на рослину, прихованохоботників – 1 жук на 2 рослини,  капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла. Тепла волога погода  сприятиме поширенню хвороб (пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу).

Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості ґрунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть сірі довгоносики та шкодочинність совок. За чисельності довгоносиків, гусениць совок понад 2 екз. на кв. м та інших шкідників посіви обприскують інсектицидами. За сприятливих погодних умов можливе ураження рослин соняшнику  несправжньою борошнистою росою.

Цукрові буряки у фази сходів – утворення двох-трьох пар справжніх листків завдає шкоди  сірий буряковий довгоносик проти якого в області активно проводяться обробки.   Суха сонячна погода сприятиме заселенню сходів буряків буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями, мінуючими мухами. За надпорогової чисельності шкідників:  сірого  бурякового довгоносика  – 0,2-0,5 екз на м. кв.; блішок – 3-7 на м. кв; щитоносок – 0,7-1,2екз. на кв. м, бурякової листкової попелиці при заселенні 5% рослин, проводять захисні обробітки. За прояву ураження цукрових буряків коренеїдом  доцільно провести післясходовий обробіток грунту.

Картопля та овочеві культури

Повсюди, масово виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та розсаду пасльонових культур колорадські жуки. Захищають рослини картоплі в разі заселення жуком 10% рослин та   за появи  личинок першого – другого віків в чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні фітофагом  5% рослин.

За сухої жаркої погоди на  капусті, редисці, інших хрестоцвітних культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвітні блішки, личинки капустяної мухи, гусениці першого покоління біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин  по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної молі на рослину дозволеними інсектицидами. Посадки цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві мухи, на присадибних ділянках,  осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник. Інсектициди застосовують  (крім цибулі на перо) за наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин.

Варто пам`ятати,  що у технології захисту рослин значну увагу необхідно приділяти фітосанітарному стану полів, рішення щодо оздоровлення рослин необхідно приймати після обстеження посівів кожного поля. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години  рекомендованими препаратами  у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Не менше як за дві-три доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попередити органи місцевого самоврядування, та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001 – 98 та правил особистої гігієни.