Початок посівної кампанії озимих зернових під врожай 2024 року затримував надмірно теплий та з малою кількістю опадів вересень. Мінімальні температури знижувались до позначок +5-8° у повітрі та на поверхні ґрунту. Заморозків впродовж місяця  зафіксовано не було. Значення гідротермічного коефіцієнта характеризувало територію Рівненської області за умовами зволоження як «дуже посушлива» (ГТК=0,23). Запаси продуктивної вологи у ґрунті впродовж місяця були на «недостатньому» рівні. Відносно середніх багаторічних значень, фактичні рівні запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту складали 30-44 %. Агротехнічні умови  зимового періоду Рівненщини оцінюються як «сприятливі»  для перезимівлі сільськогосподарських культур. 25 січня агрометеорологами   області  було відібрано зразки рослин з грунтом для відрощування з метою визначення їх життєздатності на фоні  впливу погодних умов зимового періоду. Аналіз результатів відрощування зразків посівів озимих культур монолітним способом показав, що озима пшениця центру області зазнала пошкодження внаслідок вимерзання – у зразках було відмічено від 2 до 4 % пошкоджених і загиблих рослин. Пошкоджених рослин у зразках озимого жита півночі, озимої пшениці та люцерни півдня області не було виявлено. Однак, не зважаючи на виявлення загиблих рослин, стан посівів озимини по всій території області оцінюється як «добрий», оскільки відсоток їх зрідженості не перевищує 10.

При проведенні фітосанітарними інспекторами грунтових обстежень (грунтові розкопки) які проводилися восени 2023 року   було виявлено заселеність  обстежених площ :  дротяниками 58% з чисельністю 0,9екз/м. кв., травневими хрущами 51% площ з чисельністю 0,9 екз/м.кв, озимі та інші підгризаючі совки  заселили 27 % площ з чисельністю 0,7 екз /м. кв., личинки хлібних жуків 5% з чисельністю 0,6 екз/м. кв., У 2024 році багатоїдні шкідники можуть становити загрозу, лише в місцях концентрації підвищеної чисельності. Найбільша чисельність виявлена на посівах кукурудзи, картоплі (присадибні ділянки) та багаторічних  травах. Порушення технологій вирощування культур, проведення неякісної боротьби з шкідливими організмами, або її відсутність взагалі, може призвести до зростання чисельності ґрунтових шкідників.         Розповсюдженню мишоподібних гризунів сприяють не лише агрокліматичні умови, але й низький рівень агротехніки, втрати при збиранні врожаю.  Восени минулого року на посівах озимих зернових та ріпаку 13 % обстежених площ,  чисельність гризунів становила 1,1 колонії на гектар в прикрайових смугах дещо більша, підвищена чисельність відмічалася на багаторічних травах 76% обстежених площ де становила 3,7, максимально 8 колоній на гектар, що місцями перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкодочинності) яка становить 3-5 жилих колоній на га.     Погодні умови зимового періоду: різке коливання температур, опади у вигляді снігу та дощу,  періодичне замерзання вологи в норах на протязі всього періоду зумовило зниження чисельності гризунів, зменшило їх активність по відтворенню потомства. Це привело до того, що протягом зимового періоду відмічалася  стабільна чисельність гризунів з незначним збільшенням заселеності нових площ. Мишоподібні гризуни які збережуть свою чисельність навесні загрожуватимуть  посівам зернових культур, ріпаку, багаторічним травам.

Аномально високий температурний режим, що спостерігався на території Рівненської області в лютому місяці, зумовив відновлення вегетації озимих зернових та багаторічних трав. За результатами агрометеорологічного прогнозування запасів продуктивної вологи станом на початок весни у  метровому шарі під озимими культурами очікується 140-221 мм продуктивної вологи, на зябу – 139-220 мм продуктивної вологи, що більше на 7-22 % середніх багаторічних значень.  Від запасів вологи в грунті на час відновлення вегетації у значній мірі залежить ураженість хворобами  озимих зернових культур.

Враховуючи найважливіші чинники які впливають на поширення ранньою весною хвороб зернових культур, можна зараз стверджувати, що навесні 2024 року є всі передумови для інтенсивного поширення тих хвороб які спостерігалися  восени минулого року а це – борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз.  В даний період на обстежених полях відмічається запас минулорічної інфекції цих хвороб.   На площах де здійснювався посів не протруєним насінням  ураження рослин  збудниками хвороб  відмічалося  значно вищим. Тому, протруєння насіння ярих зернових культур є одним із найбільш важливих та обов’язкових заходів у технології вирощування сільськогосподарських  культур, що дає можливість захистити молоді паростки  від різних видів інфекції. В період формування та дозрівання зерна  проявлятимуться хвороби колоса: фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень, тверда та летюча сажкі. За вологої погоди в період достигання зерна ураження збудниками хвороб буде значно відчутнішим. Для покращення фітосанітарного стану зернових  слід проводити фунгіцидні обробки у період вегетації.    Зерновим культурам  в весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки, злакові п’явиці, злакові мухи (шведська), найбільшу шкодочинність наносять внутрішньостебельні  шкідники   весняного покоління, ( з фази сходи до фази кущіння на ярих зернових культурах),  також потерпають  посіви озимих зернових культур які зрідженні  та слабо розкущені з осені. Із сисних шкідників за теплої погоди масово розвиватимуться  злакова попелиця, пшеничний трипс. Слід зауважити, що сисні шкідники є основними переносниками  вірусних інфекцій. За умови встановлення температури повітря +18°С проходитиме яйцекладка, а в невдовзі відродження личинок хлібних клопів які будуть пошкоджувати зернівки в колосі.

Рано навесні,  за умов теплої посушливої  погоди розпочнеться вихід з місць зимівлі  і живлення на рослинах озимого ріпаку  стеблового прихованохоботника, хрестоцвітних блішок, капустяної галиці, насіннєвого прихованохоботника,  попелиці та капустяної білокрилки  найбільш небезпечним для посівів ріпаку  буде ріпаковий квіткоїд який пошкоджуватиме квітки та стручки  рослин. Враховуючи достатні посівні площі та зимуючий запас фітофага  який становить 3,8 екз на м. кв  очікується висока ймовірність масового розвитку, що вимагатиме своєчасного та ефективного захисту рослин.    При здійсненні моніторингу псівів озимого ріпаку  виявлено уражене  збудниками  минулорічної інфекції пероноспорозу, альтернаріозу та фомозу листя рослин  яке поступово відмиратиме, але зважаючи на значний запас інфекції збудників в грунті  за умов прохолодної дощової весни ймовірне   перезараження нового ярусу листя  та розвиток хвороб від помірного до інтенсивного.

Хімічні засоби захисту  потрібно використовувати відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил  та  правил особистої гігієни.