Ехінококоз – це паразитарне захворювання людей та тварин, яке викликається ехінококом та характеризується хронічним перебігом, розвитком кіст у печінці, а іноді в легенях чи інших органах.

Фото 1. Дорослий ехінокок.

Ехінокок в природі проходить складний цикл розвитку, змінюючи своїх біологічних господарів. Кінцевими господарями, які виділяють у довкілля зрілі яйця, найчастіше бувають собаки, рідше – кішки та хижі ссавці (вовки, шакали, рись, куниця, тхір, лисиця). Проміжні господарі: вівці, свині, корови, різні види гризунів, людина.

Людина, заражена яйцями ехінокока, не становить небезпеки для оточуючих, і є так званим «біологічним тупиком».

Потрапивши у шлунково-кишковий тракт кінцевого господаря, личинка ехінокока звільняється від оболонки та за допомогою 4 присосок та 6 гачків прикріплюється до слизової кишки та живиться її вмістом. Тривалість життя статевозрілого паразита в організмі собаки може тривати до одного року, за цей час виділяючи сотні тисяч запліднених яєць в довкілля.

Яйця ехінокока здатні тривалий час зберігатися на шкірі тварин, ґрунті, воді, добре переносять холод та «мінусові» температури повітря.

В організмі людини личинки проникають у слизову кишки та з током крові розносяться по організму та найчастіше осідають в печінці (50-80% випадків), легенях, нирках, селезінці, мозку, м’язах. Поступово формуються кісти – великі порожнисті утворення, наповнені рідиною. В залежності від локалізації та величини виникають різні клінічні прояви. При малих розмірах кіст клінічна картина стерта, спостерігаються симптоми загальної інтоксикації (головний біль, втрата апетиту, слабкість, в’ялість, постійна втома, висипання на шкірі, синці під очима), що пов’язано із викидом у кров продуктів життєдіяльності паразита. Такі кісти можуть бути в організмі людини десятиліттями. При великих кістах спостерігається збільшення печінки, тупий біль в животі, печія, нудота, кашель, кровохаркання, може розвиватися перитоніт чи анафілактичний шок внаслідок розриву кісти. Спостерігаються запалення жовчних протоків, цироз та фіброз печінки, асцит, важкі алергічні реакції. Інколи такі випадки можуть закінчуватися летально.

Фото 2. Печінка людини з ехінококовою кістою.

Як вберегтися від цього небезпечного захворювання?

Розроблено комплекс ветеринарно-санітарних заходів: контроль за забоєм тварин (печінка та інші органи, які уражені кістами, заборонено віддавати на годівлю собакам, а необхідно знищувати), ветеринарний нагляд за домашніми тваринами та їх своєчасна дегельмінтизація.

Людині, щоб не захворіти, необхідно дотримуватися елементарних правил особистої гігієни: обов’язково мити руки з милом після контакту з тваринами, ретельно мити руки перед їдою. Не гладити руками невідомих та бродячих собак. Дотримуватися правил особистої гігієни при знятті шкур диких тварин та розробки туш.