Уряд визначив дати обов’язкового переходу на безготівкові платежі в торгівлі та сфері послуг

 

17.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894.

Постановою визначені строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

1) з 1 січня 2023 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);

2) з 1 січня 2024 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);

3) з 1 січня 2025 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);

4) з 1 січня 2026 р. – торговці – фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Ці вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінреінтеграції, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

З 1 січня 2023 року втратить чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. № 878 “Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів”.

Відмова у безготівковому розрахунку за придбані товари та надані послуги свідчить про обмеження прав споживача та є порушенням вимог законодавства, за яке передбачена відповідальність статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтею 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.