Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmairе) – Ряд – твердокрилі

 

За офіційною версією, цей шкідник було виявлено у вересні 2019 року державними фітосанітарними  інспекторами управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області під час обстежень дерева ясена пенсильванського (Fraxinus pensylvanica). Відразу після цього було запроваджено карантинний режим по Agrilus planipennis на території Марківського лісництва на загальній площі 5 га та затверджено план фітосанітарних заходів з локалізації і ліквідації. Зважаючи на те, що вогнище виявлене на відстані приблизно 5 км від державного кордону з Росією фахівці Держпродспоживслужби припускають, що саме з цієї країн шкідник потрапив на територію України. Адже відомі незаперечні факти наявності вогнищ златки в Росії куди цей шкідник був завезений спершу в Московську область та потім природним шляхом розповсюдився аж до кордонів України, всюди де росте ясен. Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам. Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячи дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього і використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев. На сьогодні шкідника виявлено на територіях Луганської (536,8 га) та Харківської (84 га) областях.

Для запобігання ввезення до ЄС вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmairе L) з України, при видачі фітосанітарного сертифіката на рослини  та продукцію рослинного походження горіх волоський, в’яз, ясен мають походити із вільної зони (документи, що підтверджують походження рослин-господарів, може бути карантинний сертифікат, завірені копії товаро-супровідних документів, в яких визначено місце походження).