28 вересня світова спільнота відзначала Всесвітній день боротьби зі сказом.

Метою заходів, присвячених цій події, є привернення уваги людства на проблематику розповсюдження цієї небезпечної хвороб, як серед людей, так і тварин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба реєструється в 113 країнах світу і входить у першу п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися і від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 8-13 днів до прояву клінічних ознак захворювання. Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, єнотовидні собаки і різні гризуни. Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року. Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Заходи профілактики та захисту від сказу:

• Щорічно вакцинуйте тварин проти сказу!
• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря.
• Не слід позбавлятися від тварини, яка покусала або подряпала людину, за нею має бути встановлено 15-денне спостереження.
• У разі укусу потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Важливо пам’ятати! Головний профілактичний захід боротьби зі сказом – своєчасна і регулярна вакцинація тварин.