ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ТА ПІДБІР ПРОТРУЙНИКА

Розпочинається осіння посівна, а отже зараз саме час подбати про підготовку насіннєвого матеріалу. На поверхні, всередині насінини та у міжнасіннєвому просторі можуть зберігатися життєздатні збудники хвороб, які спричиняють або за сприятливих умов здатні уражувати насіння і проростки. Крім того, фітопатогени можуть знаходитись у поверхневому шарі ґрунту і уражувати здорове висіяне насіння.

Для того, аби уникнути хвороб при вирощуванні відповідних культур, необхідно провести протруювання насіння. Застосування протруйників знищує внутрішню та зовнішню інфекцію, захищає насіння та проростки від повторного зараження інфекцією, яка знаходиться у ґрунті, допомагає знизити ймовірність пліснявіння та загнивання насінин при проростанні. Крім того, протруювання насіння зернових культур є основним методом запобігання ураженню рослин сажковими хворобами.

Проте, застосування протруйників “наосліп”, без урахування спектру дії препарату, нерідко може принести більше шкоди, ніж користі. Цитотоксичне навантаження  протруйників інколи може значно перевищувати рівень інфікування насіння, наслідком чого є зниження польової схожості, слабкі та нерівномірні сходи. Саме тому важливим є проведення фітоекспертизи насіння, при якій якісно і кількісно виявляється видовий склад патогенів, що передаються з посівним матеріалом, характер їх локалізації в насінні.

На основі результатів лабораторного аналізу можливі наступні варіанти використання насіннєвого матеріалу:

• висівати насіння без протруювання – за відсутності або мінімальному рівні зовнішньої і внутрішньонасіннєвої інфекції;
• знезаражувати посівний матеріал біологічним протруювачем або їх комплексом;
• знезаражувати насіння хімічними протруювачами або їх сумішшю;
• відмовитися від використання насіння через те, що застосування засобів захисту не суттєво змінить їх стан.

Якщо ж існує необхідність протруювання насіння, то варто пам’ятати, що  існує три основні способи:

• сухе протруювання – передбачає використання спеціального обладнання;
• напівсухе – проводиться за допомогою порошкових препаратів, котрі розводять до стану густої суспензії;
• мокре протруювання – передбачає використання розчинів препаратів.

Окрім результатів лабораторного аналізу, при підборі протруювача додатковими критеріями вибору є:  спектр дії препарату; форма препарату; наявність контактної та системної складової, що дозволить захистити проростки; наявність у складі барвника, що дозволить оцінити якість проведеного протруювання; наявність прилипача; безпечність для людини та навколишнього середовища; дані обліку фітосанітарного стану попереднього сезону. Для насіння хлібних злаків важливим є ефективність проти збудників різних видів сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також ранньо-сезонної борошнистої роси, різних видів іржі, плямистостей.

Найчастіше пропонують застосовувати фунгіцидно-інсектицидний захист, причому інколи рекомендують застосовувати не двохкомпонентні, а трьохкомпонентні протруйники, що мають у своєму складі два різні фунгіциди та інсектицид. Існують також препарати, які, окрім власне знищення збудників хвороб, стимулюють проростання зерна та підвищують зимостійкість сходів.

При протруюванні важливо дотримуватися наступних вимог:

• до початку протруювання насіння потрібно очистити та відкалібрувати;
• для процедури використовується насіння із вологістю, що на 1-3% менша від кондиційної норми;
• насіння повинно бути рівномірно та повністю покритим розчином;
• норми витрати препаратів для кожної партії насіння не повинні перевищувати ±10% від розрахованих;
• насіння, вологість якого становить понад 14%, можна обробляти не раніше ніж за 2-3 дні до сівби;
• вологість насіння після проведення протруювання не повинна підвищуватись більше ніж на 1%;
• роботи повинен проводити персонал, забезпечений засобами індивідуального захисту. Відповідні працівники повинні мати допуск до роботи з пестицидами та агрохімікатами та наряд на виконання таких робіт.
• застосовувати  можна виключно засоби, що включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Детальніше про проведення фітоекспертизи насіння та підбір протруйника можна ознайомитися у «Методичних рекомендаціях щодо проведення фітоекспертизи та оцінки протруйників на інфікованому насінні» та ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».