Прогноз на весняно-літній період 2021 року

 

Агрометеорологічні умови впродовж посівного періоду характеризувалися як сприятливі для сівби та проростання насіння, росту та розвитку посіяних озимих культур, оскільки ефективні атмосферні опади значно покращили рівень вологозабезпечення грунту.

Значні температурні коливання та формування загрозливих для перезимівлі озимини умов в зимовий період не дозволяють оцінити агрометеорологічні умови як «сприятливі», тому оцінюються як «задовільні». 25 січня агрометеорологи метеостанцій області взяли зразки озимого жита, озимої пшениці, озимого ріпаку та багаторічних трав (люцерни) – на відрощування. Наслідки впливу несприятливих умов, що спостерігались за результатами отриманих способом відрощування монолітів, показали, що на час відновлення вегетації у незадовільному стані очікується близько 6% посівів.

При проведенні грунтових обстежень (грунтові розкопки), що проводилися восени 2020 року, виявлено заселеність  площ : дротяниками 65% з чисельністю 1екз/м. кв., травневими хрущами 45% площ з чисельністю 0,8 екз/м.кв, озимі та інші підгризаючі совки заселили 27 % площ з чисельністю 0,7 екз /м. кв. У 2021 році багатоїдні шкідники можуть становити загрозу, лише в місцях концентрації підвищеної чисельності. Найбільша чисельність виявлена на посівах кукурудзи, картоплі (присадибні ділянки) та багаторічних  травах. Порушення технологій вирощування культур, проведення неякісної боротьби з шкідливими організмами, або її відсутність взагалі, може призвести до різкого зростання чисельності ґрунтових шкідників.

Масовому розповсюдженню мишоподібних гризунів сприяють не лише агрокліматичні умови, але й низький рівень агротехніки, втрати при збиранні врожаю. Восени минулого року на посівах озимих зернових та ріпаку  чисельність гризунів становила 1-2 колонії на гектар, в прикрайових смугах дещо більша, підвищена чисельність відмічалася на багаторічних травах, де становила 3-6, максимально 9 колоній на гектар, що перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкодочинності), який становить 3-5 жилих колоній на га. В зв’язку з великою кількістю опадів та талих вод існує ймовірність підвищеної загибелі гризунів весною від затоплення нір у низинах агроценозів. Мишоподібні гризуни, які збережуть свою чисельність навесні загрожуватимуть посівам зернових культур, ріпаку, багаторічним травам в період вегетації.

Зерновим культурам в весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки, злакові п’явиці, злакові мухи (шведська). Найбільшу шкодочинність внутрішньостеблових шкідників наносить весняне покоління, з фази сходи до фази кущіння на ярих зернових культурах,  також потерпають посіви озимих зернових культур які зрідженні  та слабо розкущені з осені. Із сисних шкідників за теплої погоди  масово розвиватимуться злакова попелиця, пшеничний трипс. Слід взяти до уваги, що сисні шкідники є основними переносниками  вірусних інфекцій. За умови встановлення температури повітря +18°С проходитиме яйцекладка, а в невдовзі відродження личинок хлібних клопів які будуть пошкоджувати зернівки в колосі.

Ураженість хворобами озимих зернових культур у значній мірі залежить від осінньо-зимових запасів вологи в ґрунті на час відновлення вегетації. Порівняно з минулим сезоном запаси вологи в метровому шарі суттєво кращі. Враховуючи найважливіші чинники які впливають на поширення ранньою весною хвороб зернових культур, можна зараз стверджувати , що навесні 2021 року є всі передумови для інтенсивного поширення тих хвороб, інфекція яких збереглася з минулого року, а це: борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз. На площах, де порушувалася технологія протруєння насіння, ураження рослин збудниками згаданих хвороб було значно вищим. Тому, протруєння насіння ярих зернових культур є одним із найбільш важливих та обов’язкових заходів у технології вирощування сільськогосподарських  культур, що дає можливість захистити молоді паростки  від різних видів інфекції. В період формування та дозрівання зерна проявлятимуться хвороби колоса: фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень, тверда та летюча сажки. За вологої погоди в період достигання зерна ураження збудниками хвороб може бути значно вищим. Для покращення фітосанітарного стану зернових слід проводити фунгіцидні обробки у період вегетації.

Рано навесні, за умов теплої посушливої погоди, розпочнеться вихід з місць зимівлі і живлення на рослинах озимого ріпаку стеблового прихованохоботника, хрестоцвітних блішок, капустяної галиці, насіннєвого прихованохоботника, попелиці та капустяної білокрилки. Найбільш небезпечним для посівів ріпаку залишається ріпаковий квіткоїд, який пошкоджуватиме квітки та стручки рослин. Враховуючи великі посівні площі та підвищений зимуючий запас жуків, що становить 1-5 екз на м. кв, очікується висока ймовірність масового їх розвитку та шкодочинності, і вимагатиме своєчасного та ефективного захисту рослин. З осені листя озимого ріпаку уражене збудниками пероноспорозу, альтернаріозу та фомозу поступово відмиратиме, але зважаючи на значний запас інфекції збудників в грунті, за умови прохолодної дощової весни – першої половини літа слід очікувати ймовірний їх розвиток хвороб від помірного до інтенсивного. У весняний період на ріпаку проти згаданих хвороб застосовують фунгіциди, визначені Переліком дозволених до використання.

Великі площі в області займають посіви кукурудзи, рослинам яких завдаватимуть шкоди  попелиці, чисельність яких регулюватиметься переважно агрокліматичними умовами, діяльністю ентомофагів та хімічними обробками посівів, спрямованих на знищення стеблового метелика. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура +20-25°С, вологість повітря понад 70%) проходитиме розвиток шкідника, личинки якого пошкоджують стебла, листки та качани кукурудзи. З хвороб на кукурудзі можна буде очікувати ураження посівів гельмінтоспоріозом, альтернаріозом, бурою іржею, пухирчастою сажкою. В минулому році на посівах було виявлено симптоми цефалоспоріозу (судинного почорніння пучків) особлива шкідливість полягає в тому, що рослини  вирощені з ураженого насіння не формують качанів. Для запобігання розвитку хвороб рекомендується  протруювати насіння, видаляти  післяжнивні рештки з полів і обов’язкова зяблева оранка.

В період сходів сої при теплій сухій погоді ймовірне заселення площ  та пошкодження рослин жуками бульбочкових довгоносиків та личинками паросткової мухи. За вегетації рослин в умовах області  очікується шкодочинність  люцернових клопів, павутинного кліща, білокрилки, бобової попелиці та гусениць листогризучих совок. За умови випадання великої кількості опадів, в період сходів, повсюди можливий прояв  фузаріозу у формі гнилей та в’янення рослин. Масового поширення бактеріального опіку та пероноспорозу слід очікувати за умов теплої погоди  та тривалої вологості повітря і грунту в період усієї вегетації.

В ранньо – весняний період сходам цукрових буряків будуть наносити шкоду сірі бурякові довгоносики, бурякові блішки, за умови дружньої теплої весни  їх шкодочинність  буде відчутна. В період вегетації рослин  слід очікувати повсюдного поширення  бурякової листкової попелиці, інтенсивність шкодочинності якої буде залежати від гідротермічного режиму. У 2021 році ймовірне поширення церкоспорозу, фомозу та альтернаріозу, запас інфекції яких повсюдно високий.

На посівах соняшника підвищена чисельність геліхризової попелиці можлива за вологих умов вегетації та помірної температури.  За високої вологості повітря та рясних опадів, підвищеної температури (+20-26° С) розвиватимуться збудники білої та сірої гнилі, фомозу,  несправжньої борошнистої роси , фомопсису якими уражуватимуться листя та стебла рослин.

Для картоплі основним шкідником залишається колорадський жук , який завдаватиме шкоди і іншим пасльоновим культурам. Жарка погода червня  прискорить розвиток всіх фаз шкідника, шкодочинність зростатиме. Захисні обробки картоплі слід проводити при масовій появі личинок 1-2 віків при заселенні 10% кущів, з чисельністю 12-24 екз/кущ  одним із рекомендованих  препаратів відповідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні”. В кінці червня – першій половині липня набудуть поширення грибкові захворювання картоплі – фітофтороз , альтернаріоз. За сприятливих погодніх умов для розвитку вищезгаданих збудників хвороб (після опадів) хвороби набудуть епіфітотійогого характеру, так як це було у 2020 році. Щоб недопустити масового ураження картоплі грибковими хворобами, доцільно проводити профілактичні обробки фунгіцидами до фази цвітіння , що значно знижуватиме відсоток ураження хворобою рослин.

За умов сухої, жаркої погоди в період вегетації капусти та  інших хрестоцвітних культур шкоди завдаватимуть  хрестоцвітні блішки, капустяна міль, муха, капустяна попелиця, а також гусениці листогризучих совок , біланів. Останні роки капусті значної шкоди завдає білокрилка. Шкодочинність та чисельність шкідливих організмів  в основному залежить від якості та ефективності захисних міроприємств. Наявний запас інфекції бактеріозів  та фомозів при спрятливих умовах для розвитку хвороб викликатиме їх поширення на капусті та потребуватиме захисних заходів.

Хімічні засоби захисту потрібно використовувати відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

 

Відділ прогнозування, фітосанітарної

діагностики та аналізу ризиків

Управління фітосанітарної безпеки