Законодавче регулювання використання ГМ сортів сільськогосподарських рослин в Україні

 

Відділ нагляду в насінництві та розсадництві нагадує, що до придбання насіння сільськогосподарських культур господарствам потрібно поставитись надзвичайно відповідально. Обов’язково вимагайте супровідні документи та копію Сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння та Сертифіката, що засвідчує сортові якості. Купуйте насіння лише у тих господарств, які включені до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва та лише тих сортів, які перелічені у Державному реєстрі сортів, придатних до поширення в Україні.

Купуючи насіння в сумнівних господарствах, ви ризикуєте не лише отримати неякісне насіння, а й генетично модифікований сорт. Будьте особливо обачні, якщо пропонований сорт позиціонують як стійкий до гліфосату. Стійкість до гліфосату – одна з найбільш поширених властивостей, якою наділяють рослину в процесі генетичної трансформації. Крім того, треба бути надзвичайно обережним при придбанні насіння сої, кукурудзи, ріпаку та гречки, адже саме ці культури найчастіше бувають генетично модифікованими.

Вирощування генетично модифікованих культур в Україні не заборонено, але такі сорти підлягають обов’язковій реєстрації згідно Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». На сьогодні в Державному реєстрі сортів рослин, створених на основі ГМО не зареєстровано жодного сорту, а тому ввезення, продаж насіння та вирощування ГМ-культур є незаконним. До реєстрації використання ГМ сортів у «відкритій системі» (тобто при контакті з навколишнім середовищем, наприклад, на полі) можливе лише з метою випробовувань і на основі спеціального дозволу.

Державну реєстрацію ГМО здійснюють центральні органи виконавчої влади після проведення державного випробування (апробації). Процедури апробації та реєстрації затверджені Постановою КМУ № 808. Реєстрація здійснюється строком на п’ять років на безоплатній основі.

Суб’єкти господарювання, які вперше вводять в обіг ГМО, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій в обов’язковому порядку зазначаються:

  • відомості про суб’єкта господарювання;
  • інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням;
  • номер у Державному реєстрі ГМО.

Суб’єкти господарювання під час проведення всіх операцій з ГМ сортами  забезпечують надання копії декларації суб’єктам, яким вони передають рослинний матеріал. Декларація або її копія повинна зберігатися протягом п’яти років з дня передачі продукції. Також суб’єкти, які використовують ГМО у відкритій системі зобов’язані зберігати документацію, яка дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який передав їм відповідну продукцію, та суб’єкта, якому здійснили передачу вони. Транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване його вивільнення у навколишнє середовище.

Відділ нагляду в насінництві та розсадництві як складова частина Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області здійснює нагляд (контроль) за дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форм власності (згідно Положення, затвердженого Наказом № 209 від 12.04.2017).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) визначені в Постанові КМУ № 198. Уніфікована форма акта перевірок затверджена Наказом № 385.

Нагадуємо, що статтею  18 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» передбачена відповідальність за:

  • приховування або перекручення інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров’ю людини чи навколишньому середовищу;
  • недотримання або порушення вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
  • використання незареєстрованих ГМО (за винятком науково-дослідних цілей);
  • порушення правил утилізації та знищення ГМО;
  • невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.