Для України надзвичайно шкодочинними є 14 видів повитиць, які засмічують посіви і насадження сільськогосподарських культур.

Шкодочинність повитиць надзвичайно висока. Вона полягає в значному зниженні врожайності сільськогосподарських культур, зниженні якості врожаю, засміченні насіннєвого матеріалу, погіршенні якості кормів, негативному впливі на здоров’я тварин. Крім того, повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин.

З культурних рослин тонкостебельні повитиці паразитують на люцерні, конюшині, пшениці, цукровому буряку, картоплі, овочах, льоні, баштанних культурах; товстостебельні повитиці – на винограді, малині, плодових і декоративних насадженнях, а також на багатьох дикоростучих дерев’янистих породах і чагарниках. Люцерна є культурою, яка найбільше уражується повитицею у всьому світі.

При тривалому згодовуванні засміченого повитицею корму відбувається хронічне отруєння тварин, що впливає на продуктивність тварин, а у випадку тривалого вживання такого корму (30- 45 днів) наступає їх загибель. Повитиці є небезпечними для тварин як у свіжому, так і в силосованому або висушеному виді.

Усі повитиці розмножуються переважно насінням, іноді частинами стебел. Наприклад, плодючість повитиці польової коливається від 3 до 137 тис. штук насінин. Життєздатність насіння в ґрунті зберігається впродовж 1-6 років, вона залежить від стиглості насіння, глибини залягання в ґрунті, умов перебування, а також від виду повитиць.

На території України залежно від умов, насіння повитиць проростає в різні терміни – від середини квітня до кінця травня. Несприятливі умови (глибоке залягання в ґрунті, посушлива весна) затримують проростання насіння до другої половини липня.

Час цвітіння, утворення й дозрівання насіння залежить від виду й умов розвитку повитиць. Зазвичай, насіння в повитиць дозріває через 2-3 тижні після початку цвітіння.

Поширення насіння повитиць із вогнищ відбувається за допомогою вітру, талих вод навесні (коробочки з насінням довго тримаються на поверхні води), з урожаєм сільськогосподарських культур, на яких вони паразитують.

Повитиці можуть поширюватись частинами стебел, з автотранспортом, сільськогосподарським знаряддям та скошеною травою.

Фітосанітарні заходи

Для попередження завезення повитиці необхідно проводиться ретельне інспектування об’єктів регулювання. Забороняється ввезення у вільні регіони України насіння сільськогосподарських культур засміченого насінням повитиць.

Для своєчасного виявлення вогнищ повитиць необхідне систематичне проведення обстежень земельних угідь.

У зонах натуралізації повитиць (широкого поширення) необхідно організовувати роботу по боротьбі з ними, щоб засміченість земель була знижена до мінімального рівня.

У системі заходів, які попереджують засмічення нових земель велике значення має використання для посіву чистого насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур і внесення на поля перепрілого гною.

Очищення засміченого насіннєвого матеріалу проводять на різних зерноочисних машинах, у тому числі й на електромагнітних.  Насіння, яке потрапило в силос, втрачає схожість через 2-3 місяці перебування в ньому, насіння в коробочках зберігається довше.

Ефективним заходом боротьби з повитицями є дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються або слабко уражуються повитицями: зернові, соняшник, коноплі, гарбузові та ін. Крім цього, необхідно впроваджувати сівозміну з чистими парами. Обробіток останніх варто починати з осінньої безвідвальної оранки, надалі проводити пошаровий обробіток ґрунту. Під посів ярих культур проводиться обов’язкова глибока відвальна зяблева оранка.

Для знищення повитиці на необроблюваних землях застосовують контактні гербіциди, які дозволені до використання «Переліком пестицидів …». Окремі вогнища необхідно скошувати до цвітіння із захватом зони потенційного ураження. Після чого скошену масу висушити й спалити, з дотриманням усіх протипожежних правил.