Готуємо насінницькі посіви до польового оцінювання!

 

Розпочато перший етап сертифікації насіннєвого матеріалу – польове оцінювання (інспектування). Це цілий комплекс заходів з визначення сортової чистоти (типовості), вмісту видової та сортової домішки, засміченості бур’янами, ураженості хворобами та заселеності шкідниками з єдиною метою – визначення придатності урожаю для використання в насінницьких цілях. Проведення польового оцінювання регламентується Порядком проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2017 року № 97 та методиками польового оцінювання відповідних культур.

Суб’єкт господарювання подає до органу із сертифікації не пізніше, ніж за 20 робочих днів до кінцевого терміну проведення польового оцінювання посіву (для зернових культур – фаза колосіння, для кукурудзи, соняшника, ріпаку – 10-15 днів до початку цвітіння) заяву та інші документи, а саме:

  • документи, що підтверджують право на використання сорту (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту, та/або ліцензійний договір);
  • копії сертифікатів, виданих на насіння попередньої генерації під час послідовного розмноження;
  • схема розміщення поля посіву з прив’язкою до місцевості;
  • для гібридів – дані про співвідношення чоловічих і жіночих рослин.

Орган із сертифікації проводить перевірку документів та не пізніше 10 робочих днів після отримання заяви приймає рішення щодо можливості польового оцінювання і сертифікації в цілому. Наразі існує два органи, що проводять сертифікацію і в т. ч. польове інспектування, – ТзОВ «Агросерт» (може проводити польове оцінювання посівів для отримання сертифікованого (репродукційного) насіння) та ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» (проводить інспектування посівів всіх категорій).

Польове оцінювання проводиться аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором). За його результатами видається акт польового оцінювання, який є підставою для видачі Сертифіката, що засвідчує сортові якості. Якщо в процесі інспектування буде встановлено грубі порушення в насінницький документації, недотримання вимог розміщення посіву (в тому числі просторової ізоляції перехреснозапильних культур), наявність регульованих шкідливих організмів, невідповідність сортової чистоти, ураженості хвороби та/або заселеності шкідниками, високу засміченість важковідокремлюваними бур’янами, то складається акт бракування посіву і, відповідно, врожай з цього поля вже не може бути використаним на насінницькі цілі.

Тому до проведення інспектування суб’єктам насінництва слід провести ряд заходів. Обов’язково для перехреснозапильних культур слід завчасно узгодити розташування посівів з сусідніми суб’єктами господарювання згідно Наказу МінАПК від 07.10.2016 №365.

Для збереження чистоти сорту перед початком польового інспектування проводять видові і сортові прополювання. При видових прополюваннях видаляють інші види з основної культури, наприклад, з пшениці – домішки жита, з твердої пшениці – м’яку. Сортопрополювання – видалення рослин іншого сорту, наприклад, відокремлення остистих форм пшениці з безостих, видалення рослин за ознаками забарвлення колосу та остей, опушення, формою волоті. Для пшениці, ячменю та тритикале видові прополювання проводять після колосіння, а сортові – після колосіння та на початку воскової стиглості. Видове прополювання вівса проводять після викидання волотей, а сортове – на початку молочної стиглості. Видове прополювання жита проводять після колосіння. Всі домішки видаляють разом з корінням і виносять за межі посівів, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. Ця робота обов’язково проводиться під керівництвом агронома. Роботу робітників необхідно організувати так, щоб робітники проходили на відстані витягнутої руки один від одного. Після прополювання складається акт сортової прочистки насіннєвого посіву (окремо по кожному полю).

При проведенні прополювання також варто звернути увагу на наявність важковідокремлюваних, отруйних та карантинних бур’янів. Вміст важковідокремлюваних бур’янів суворо регламентується, а карантинні та отруйні взагалі не допускаються.

Серед карантинних бур’янів, з переліком яких можна ознайомитися за посиланням, на території нашої області трапляється амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.). Тому обов’язково зверніть увагу, чи не присутня вона на вашому полі.

До отруйних бур’янів відносять у всіх культурах – геліотроп  пухнастоплідний (Helіotropіum lasіocarpum Fischer et A. Meyer) та триходесму сиву (Trichodesma incanum (Bunge) A. DC.); у ріпаку та свиріпі – чемерицю білу (Veratrum album L.), болиголов плямистий (Conium maculatum L.), жовтеці отруйний, їдкий та повзучий (Ranunculus sceleratus L., R. acris L., R. repens L.); у макові – блекоту чорну (Hyoscyamus niger L.).

Залежно від основної культури до важковідокремлюваних відносять цілий ряд видів, наведених у додатку М ДСТУ 4138-2002. До них відносять у пшениці, тритикале, житі, ячменю, вівсі, просі – вівсюги (Avena fatua L., A. strigosa Schreb., A. persica Steud.), у сочевиці – плосконасінну вику, у виці – кукіль звичайний (Agrostemma githago L.) та берізку польову (Polygonum convolvulus L.).