Результати грунтових розкопок та прогноз поширення шкідливих організмів в осінньо-зимовий період на землях Рівненщини

 

Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області в першій половині жовтня в господарствах області проведено осінні ґрунтові розкопки та обстеження полів, лісосмуг, неорних земель, інших сільськогосподарських угідь на виявлення зимуючих стадій багатоїдних і спеціалізованих шкідників. Розкопки проводилися за загальноприйнятими методиками. Ґрунтові розкопки проводяться щорічно з метою визначення видового складу, щільності та інших показників популяцій шкідників, що зимують в ґрунті.

На підставі цих обстежень розробляються прогнози появи та заходи по боротьбі з шкідливими організмами сільськогосподарських культур на наступний рік, що дасть можливість поінформувати та попередити сільськогосподарського виробника для того, щоб провести захист рослин вчасно, економічно та екологічно обґрунтовано.

При проведенні ґрунтових розкопок встановлено заселеність в полях сівозміни на площі 9.0 тис. га.

  • Озимою та іншими підгризаючими совками 36% обстежених площ з чисельністю 0,9 екз/м. кв.
  • Листогризучими совками 3% обстежених площ з чисельністю 0,7екз/м. кв.
  • Личинками травневого та червневого хрущів 52% обстежених площ з чисельністю 0,7 екз/м. кв.
  • Личинками хлібних жуків 4% обстежених площ з чисельністю 0,5 екз/м. кв.
  • Личинками дротяників 52% обстежених площ з чисельністю 0,8 екз/м. кв.
  • Личинки сірого бурякового довгоносика 6% обстежених площ з чисельністю 0,6 екз/м. кв.
  • Пупарії бурякової мінуючої мухи 3% обстежених площ з чисельністю 0,5 екз/м. кв.
  • Колорадським жуком 7% обстежених площ з чисельністю 0,7 екз/м. кв.

Чисельність шкідників є допороговою, проте дещо збільшилась обстежена площа заселена шкідниками в порівняні з минулим роком. З врахуванням існуючого зимуючого запасу грунтовах шкідників, за сприятливих погодних умов, підвищена шкодочинність може становити загрозу, лише в місцях резервації з підвищеною чисельністю.

Проведеним моніторингом на заселеність мишоподібними гризунами на неорних землях складає 100% обстежених площ з чисельністю 4,4 колонії на га., орні заселені на 13% обстежених площ з чисельністю 1,6 колоній на га.

В подальший осінньо-зимовий період очікується зростання шкодочинності мишоподібних гризунів, для розвитку яких наявна достатня кормова база. Активне заселення ними посівів озимих зернових та ріпаку прогнозується на початку листопада- шкідник мігруватиме з місць резервацій, лісосмуг та інших стацій. Мишоподібні гризуни, серед яких в регіоні домінує полівка звичайна, вирізняються високою плодючістю і шкодочинністю, а також здатністю швидко заселяти поля. Застосування винищувальних заходів проти шкідника проводиться за наявності 3-5 жилих колоній на гектар.

На сходах озимих зернових розвиватиметься осіннє покоління злакових мух, основну загрозу серед яких становитимуть шведська муха, попелиці, та грунтові шкідники. Шкодочинність комах полягає в живленні поживними речовинами рослин, що приводить до пригнічення росту рослин, порушення формування в них вегетативних і генеративних органів. Найбільш небезпечний шкідник буде при масовому заселенні посівів в ранні фази розвитку рослин, особливо за відносно теплої і вологої погоди. Також попелиці являються переносниками вірусних хвороб. Озимі зернові восени уражуватимуться комплексом хвороб, домінуватиме серед яких в першу чергу септоріоз, кореневі гнилі, плямистості листя та борошниста роса. Перші ознаки септоріозу з’являтимуться на сходах у вигляді невеликих хлоротичних плям, які поступово набуватимуть жовтого, бурого забарвлення з темним обідком, з’являтимуться пікніди. Особливо сильний розвиток хвороби відбувається за частих дощів і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є зараження листя, рослинні залишки, насіння. Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Розвиток борошнистої роси залежатиме передусім від погодних умов. На листяній поверхні хвороба спочатку проявлятиметься у вигляді матових плям та білого нальоту, на якому з часом з’являтимуться чорні крапки. На сходи озимини збудник переноситься з падалиці, розповсюджуючись від однієї рослини до іншої за допомогою конідій. Інкубаційний період в середньому триває 4-5 днів. Саме в осінній період формуватиметься основний інфекційний запас збудників, що визначатиме, враховуючи погодні умови, розвиток хвороби навесні. Кореневі гнилі на ранніх етапах розвитку уражуватимуть підземні органи рослин, що призводитиме до загибелі сходів. Сприятливими для розвитку хвороби є різкі перепади температур, вологості повітря. Можливий прояв в осінній період бурої іржі, інфекція якої накопичиться восени, досить стійка до низьких температур, навесні хвороба прогресуватиме, досягаючи максимуму на завершальних фазах розвитку культури.

Посіви озимого ріпаку в осінній період на території області найбільше пошкоджуються ріпаковим пильщиком, капустяною міллю, озимою совкою, попелицями, та найбільш уражуються альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом. Інфекція альтернаріозу на розеткових листках ріпаку утворює чорно-бурі або темно-сірі різко обмежені зональні округлі плями. Через деякий час уражена тканина вкривається чорним або сірим нальотом. Залишки здорової тканини листової пластини жовтіють, листок відмирає. Підчас осінньої вегетації гриби поширюються конідіями. За умов високої вологості повітря хвороба восени може набути інтенсивного розвитку насамперед у загущених, забур’янених посівах за умов випадання частих дощів. Фомоз – хвороба поширена повсюди, де вирощуються капустяні культури. На розетках листя проявляються світло-сірі, частіше округлі плями з темно-коричневою облямівкою вкриті численними чорними крапками. При значному ураженні листові пластинки жовтіють, в’януть і відмирають. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз – хвороба проявляється восени після появи сходів на сім’ядолях і листках у вигляді буро-зелених, жовтих розпливчастих плям, на нижньому боці яких з’являється у вологу погоду слабкий ніжний білий наліт, який пізніше набуває сіро-фіолетового відтінку. Нерідко плями зливаються, утворюючи значні ураження поверхні листової пластинки, листки жовтіють і передчасно відмирають. Впродовж вегетації ріпаку гриб поширюється конідіями. Основне джерело інфекції пероноспорозу – уражені з осені вегетуючі рослини озимого ріпаку, заражене насіння, у тканині яких зимує грибниця патогена. Додатковим джерелом інфекції є уражені рослинні рештки. Поширенню й інтенсивному розвитку хвороби цієї осені сприятиме помірна температура і висока вологість повітря, достатнє зволоження ґрунту, тривалі дощі, часті тумани впродовж жовтня-листопада.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Реєстру пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1. та правилами особистої гігієни.