Погодні умови  які склалися на території Рівненської області  сприяють відродженню та початку шкодочинності личинок самшитової вогнівки.

Ознаками заселення кущів  є наявність павутини,  на листках рослин з’являється скупчення шкурок від  личинок, екскременти, найчастіше у скупченнях павутини   знаходиться гусінь.

Зимують переважно гусениці ІІ-ІІІ віку (завдовжки 0,5-0,7 см), а також гусениці старших віків у білих павутинних коконах між зеленими верхівковими листочками рослин самшиту і можуть пережити морози до -30°С.  Навесні гусениці пробуджуються, дохарчовуються  і заляльковуються. За рік може розвиватися 3 покоління шкідника. Гусениці  на початку виїдають  нижню сторону листків, далі грубо об’їдають листя та молоду кору самшиту, обплітають їх павутиною. При значному заселенні, кущі починають стрімко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути.

Для успішної боротьби з вогнівкою важливо вчасно розпочати обприскування проти шкідника. Обробляти кущі слід ретельно, також і з внутрішнього боку, оскільки гусениці сховані у гущі листків та павутинні. Хімічні препарати слід застосовувати  відповідно до «Реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Враховуючи високу плодючість, а також здатність метелика до далеких перельотів, ефективної боротьби досягти важко. Відчутного ефекту можна досягти систематичними обприскуваннями, навесні провести дві обробки з інтервалом 10-14 днів, а потягом літа повторювати при виявленні шкідника  на самшиті.