В першій половині квітня спеціалістами відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управляння фітосанітарної безпеки  було проведено  весняні контрольні обстеження та ґрунтові розкопки у базових та інших господарствах Рівненщини у полях сівозміни: на озимих культурах, багаторічних травах, полях після соняшнику, кукурудзи, сої  а також на неорних землях, на виявлення заселення їх шкідниками відповідно до Закону України «Про захист рослин» та загально прийнятих методик, з метою визначення чисельності шкідників та встановлення їхнього стану після перезимівлі, відсотка загибелі шкідників в зимовий період та уточнення обсягів передбачуваних робіт із захисту рослин.

Нинішня весна відзначилася теплим березнем та початком квітня, яка в подальшому змінилась на холодну погоду з приморозками до -5°. Сума ефективних температур понад +5°С, потрібних для активізації шкідників, у наростаючому підсумку становила 98°. У порівнянні із середніми багаторічними значеннями такі температури більші на 44%.

В процесі проведення ґрунтових розкопок та детального огляду були виявлені такі шкідники: личинки дротяників з чисельністю 0,7, максимально 2,0 екз./м² на 52% обстежених площ, гусениці підгризаючих совок з чисельністю 0,7, максимально 1,0 екз./м² на 22% обстежених площ, гусениці листогризучих совок з чисельністю 0,8, максимально 1,0 екз./м² на 5% обстежених площ, личинки травневих хрущів з чисельністю 0,5, максимально 2,0  екз./м² на 45% обстежених площ, личинки бульбочкових довгоносиків з чисельністю 0,6, максимально 2,0 екз/м² на 5% обстежених площ, імаго колорадського жука з чисельністю 1,2, максимально 2,0 екз./м² на 6% обстежених площ. За результатами обстеження, перезимівля  шкідників пройшла успішно – рівень виживання становить 73-92%. Масового спалаху  згаданих шкідників не прогнозується, їх чисельність шкідників є допороговою та знаходиться  в межах  минулого року. За сприятливих погодних умов, підвищена шкодочинність  шкідників  може становити загрозу,  лише в місцях  резервації з підвищеною чисельністю.

Вже сьогодні в посівах озимих та ярих зернових колосових культур триває заселення  та пошкодження рослин хлібними блішками,  злаковими мухами,  попелицями  які за доброї перезимівлі, помірно вологої і теплої погоди (18-22°С, опади не зливового характеру до 15 мм),з урахуванням  їх  високої потенційної плодючочті шкідника, існує ймовірність масового розвитку й шкідливості на значних площах озимих і ярих зернових культур. Проведення хімічних обприскувань буде доцільне за чисельності шкідника більше 8-12 попелиць на 1 стебло (колос) та при заселенні більше 15% рослин у фазу колосіння і більше 15-40 попелиць на 1 колос при заселенні більше 30% у фазу наливу зерна. Злакові п’явиці, за помірно вологої і теплої погоди, будуть заселяти посіви озимих і  зростає підвищена ймовірність чисельності та шкідливості хлібних п’явиць на ярих зернових колосових культурах у фази кущіння – вихід в трубку. В цей період на посівах з осередками надпорогової їх чисельності (10-15 жуків на кв. м) та за наявності інших фітофагів доцільне застосування захисних обприскувань дозволеними інсектицидами. Рання, тепла  затяжна весна сприяє швидшому виходу клопів з місць зимівлі та їх активному заселенню посівів. Відомо, що зернові культури (пшениця, ячмінь, овес та ін.) пошкоджують різні види хлібних клопів, такі як: маврський клоп, австрійський клоп, гостроголова елія, гостроплечий клоп, але більш шкодочинним серед них залишається клоп шкідлива черепашка. Найбільш висока спроможність шкодочинності клопів досягається в період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна, у вказані фенологічні строки забезпечують захист посівів від супутніх з черепашкою видів фітофагів: трипсів, хлібних жуків та інших.

У квітні на посівах озимих зернових  відмічали  слабке ураження хворобами:  септоріозом, борошнистою росою,  темно – бурою плямистістю, кореневими гнилями.  Хвороби розвивалися у слабкому ступені, на що вплинули: відсутність опадів та дуже низька відносна вологість повітря. Подальшому розвитку хвороб сприятимуть рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16-25°С. Під час цвітіння за оптимальної температури +20-25°С і  високою відносної вологості повітря 85-100%, рослини  уражуватимуться летучою та іншими видами сажок. За сприятливих для розвитку хвороб погодних умов на посівах, де існуватиме загроза від поширення хвороб, потрібно застосовувати  фунгіциди з огляду на спектр захисної  їх дії та домінуючу хворобу. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою,  3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей).

Продовжать заселяти рослин озимого ріпаку ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, білани, пильщики, хрестоцвітні клопи, попелиці,  ріпакові комарики, оленка волохата. Для попередження  пошкоджень фітофагами посіви обробляють  за їх   надпорогової чисельності: ріпакового квіткоїда– 5-6 жуків на рослину, прихованохоботників – 1 жук на 2 рослини,  капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла. Тепла волога погода  сприятиме поширенню хвороб (пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу).

Варто пам`ятати,  що у технологіях захисту рослин значну увагу необхідно приділяти фітосанітарному стану полів, рішення щодо оздоровлення рослин необхідно приймати після обстеження посівів кожного поля. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години  рекомендованими препаратами  згідно «Державного реєстру  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Не менше як за три доби, про час та місце проведення обробок, необхідно обов`язково попередити органи місцевого самоврядування.

На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001 – 98 та правил особистої гігієни.