На території Рівненської області за відповідних погодних умов та накопичення суми ефективних температур  проходить початок відродження личинок колорадського жука.

Для недопущення масового пошкодження рослин картоплі  рекомендуємо обстежити посадки картоплі  та при наявності личинок І-ІІ віку (чисельність 10-20 екземпляр на рослину, за 8-10% заселених рослин) провести  захист посадок  картоплі,  застосовуючи хімічні препарати  дозволені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Обробки необхідно проводити  в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.

При роботі з  засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.

На посадках картоплі  з яєць виходять червонувато-коричневі личинки з двома рядами темно-коричневих плям на кожному боці, що живляться листками. Стадія личинки має чотири віки (тобто личинки линяють тричі). Личинка першого віку близько 1,5 мм завдовжки, останнього четвертого — близько 8 мм. Розвиток личинок першого-третього віку триває по 2-3 дні, четвертого — 4-7, стадію перед лялечки  можна впізнати через низьку активність та бліде забарвлення. Передлялечки падають на землю, зариваються в ґрунт на кілька сантиметрів, де і заляльковуються. Залежно від температури, світлового режиму та якості кормової рослини імаго можуть з’явитися за кілька тижнів або ж впасти в діапаузу до весни. Жуки повертаються на харчові рослини, де паруються.  В умовах нашої області, залежно від температурного режиму можуть розвиватися 2 повні покоління шкідника за сезон.

Цікаві факти про колорадського жука:

• Харчується колорадський жук листям картоплі, томата, баклажана, тютюну.
•  Колорадський жук був відкритий американським ентомологом Томасом Сейем в 1824 році.
• Батьківщиною колорадського жука є – Мексика. Отримав він свою назву після того як знищив картопляні поля в штаті Колорадо (США) в 1859 році.
• 1876-1877 роках, колорадський жук з вантажами поширився по Європі .
• 1940 – роках поширюється по СРСР.
• А до початку п’ятдесятих він був уже не рідкістю на території західної України.
• Крила колорадського жука добре розвинені, за допомогою яких вони здійснюють тривалі перельоти, здатні розвивати швидкість 7-8 км/год.
• Основним барвником личинок колорадського жука є каротин (він міститься в листі всіх рослин,  тому личинки пофарбовані в морквяний колір).
• Лише одна самка колорадського жука може стати осередком поширення колорадських жуків.
• Колорадський жук живе 1-3 роки.
• Колорадський жук здатний впадати 2-3 річну паузу, тим самим він долає голодні роки.
• При наближенні небезпеки колорадські жуки прикидаються мертвими.
• На тілі колорадського жука накопичуються токсичні речовини, тому їх майже ніхто не їсть.