З 16 вересня 2026 року набуває чинності Закон від 23 серпня 2023 року № 3339-IX «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Відповідно, Закон від 31 травня 2007 року № 1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» втратить чинність. За цей час суб’єктам варто підготуватися до суттєвих змін у поводженні з ГМ сортами рослин.

З дня набрання чинності цим законом забороняється:

• дослідження та випробування генетично модифікованої кукурудзи у відкритій системі, її державна реєстрація, розміщення на ринку та ввезення на митну територію України, крім ввезення для науково-дослідних цілей у замкненій системі за наявності відповідного дозволу;
• вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань у відкритій системі за наявності відповідного дозволу.

Державна реєстрація ГМО здійснюється на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру ГМО.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем Державного реєстру ГМО.

До Державного реєстру ГМО вносяться такі відомості:

1) назва ГМО та ГМ-джерела;

2) унікальний ідентифікаційний номер ГМ-джерела у форматі, встановленому ОЕСР (за наявності);

3) інформація про власника та/або володільця ГМО та ГМ-джерела;

4) інформація про ГМО та ГМ-джерело;

5) інформація про мету використання (для вирощування, переробки, як харчовий продукт або як корм чи для інших цілей);

6) метод (методика) визначення ГМО;

7) інформація щодо додаткових обмежень та заборон (за наявності);

8) план післяреєстраційного моніторингу ГМО;

9) дата та строк дії державної реєстрації (перереєстрації);

10) дата тимчасового зупинення та/або скасування державної реєстрації ГМО (за наявності).

Державна реєстрація ГМО здійснюється на платній основі на строк, зазначений у заявці на державну реєстрацію ГМО, але не більше ніж на 10 років.

Виробники до початку виробництва (вирощування) генетично модифікованих рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів повинні повідомити про намір здійснювати таку діяльність центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції.

Повідомлення є підставою для включення особи до Переліку осіб, які здійснюють виробництво (вирощування) генетично модифікованих рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів. Відомості, що містяться у Переліку, є відкритими і загальнодоступними. Володілець державної реєстрації ГМО зобов’язаний протягом усього строку дії державної реєстрації відповідного ГМО забезпечити виконання плану післяреєстраційного моніторингу ГМО.

Суб’єкти господарювання при розміщенні на ринку ГМО та ГМ-продукції зобов’язані дотримуватися правил паралельного використання ГМО, ГМ-продукції та продукції, що не містить ГМО. Правила паралельного використання ГМО встановлюються для кожного окремого виду зареєстрованих генетично модифікованих рослин.

Ввезення ГМО на митну територію України дозволяється лише за умови державної реєстрації ГМО, за винятком ввезення для науково-дослідних цілей, проведення досліджень та випробувань у відкритій системі або переміщення транзитом.

Порушення вимог щодо розміщення на ринку ГМО тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від 15 до 20 мінімальних заробітних плат, на ФОП – від 7 до 10 мінімальних заробітних плат.