Про якість і безпечність питної води на об’єктах водопостачання Рівненської області

 

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області у 2021 році  при здійсненні заходів державного нагляду (контролю)  об’єктів водопостачання, закладів освіти та охорони здоров’я проводився лабораторний контроль за показниками якості та безпечності питної води із джерел централізованого та децентралізованого водопостачання.

Всього було відібрано та досліджено  400 проб питної води за санітарно-хімічними  показниками, невідповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 було встановлено у 144 пробах (36%). Кожна третя проба питної води,досліджена у лабораторії не відповідала вимогам державних санітарних норм і правил по вмісту каламутності, жорсткості, амонію, заліза, у тому числі у 10 пробах води було встановлено перевищення вмісту нітратів у досліджених пробах. Невідповідність проб питної води по вмісту нітратів реєструвалась із джерел централізованого та децентралізованого водопостачання, у тому числі із індивідуальних криниць та колодязів, що належать громадянам.

За мікробіологічним показниками досліджено 400 проб питної води, невідповідність вимогам державного стандарту було встановлено у 30  (7,5%)   пробах по вмісту загальних колі-форм та бактерій групи кишкової палички.

За результатами проведених заходів  державного нагляду  (контролю) на об’єктах водопостачання підготовлено 58 приписів про усунення порушень  складено 16 протоколів  про порушення санітарних норм на суму 5763 грн.

До органів влади, місцевого самоврядування керівників об’єктів водопостачання підготовлено 24 інформаційні листи  про дотримання вимог санітарного законодавства на підприємствах питного водопостачання та забезпечення населення доброякісною питною водою.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози тощо).

Зокрема, перевищення вмісту нітратів у питній воді є небезпечними для дітей до одного року, осіб похилого віку, хворих на анемію, людей із захворюваннями  серецево-судинної та дихальної системи та можуть бути причиною  розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії.

Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю. Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів.

Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

З метою застереження та попередження поширення захворювань, пов’язаних із вживанням неякісної питної води, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області надіслані листи до керівників об’єктів водопостачання та до органів місцевого самоврядування з  наступними пропозиціями:

  1. Забезпечити населення питною водою гарантованої якості, яка за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками буде відповідати гігієнічним нормативам.
  2. Привести у відповідність до вимог санітарного законодавства джерела централізованого та децентралізованого водопостачання, забезпечити виконання вимог приписів Держпродспоживслужби та вимог санітарного законодавства.
  3. Інформувати населення про заборону вживання для потреб харчування питну воду із колодязів (криниць, свердловин), у яких вміст нітратів перевищує гігієнічні норми (50,0 мг/дм3), а також не використовувати для приготування сумішей у дитячому харчуванні.
  4. Використовувати  для споживання воду із джерел  централізованого водопостачання лише гарантованої якості, а для харчування дітей віком до 3-х років бутильовану воду, яка має позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
  5. Проводити своєчасне очищення  та дезінфекцію криниць та колодязів, утримувати їх у належному санітарно – технічному стані, а саме забезпечити наявність:
    – глиняного замка навколо глибиною 2 м. та шириною 1 м.;
    – відмостки з кам’яним або цегляним мощенням у радіусі 2м. з нахилом 0,1 м.;
    – встановити огорожу у радіусі 2 м. для обмеження доступу тварин та птахів;
    – встановити щільне накриття криниць та колодязів, з метою унеможливлення потрапляння атмосферних опадів, листя, гілок дерев та інших предметів;
  6. Можливі джерела забруднення  (купи гною, вигрібні ями, мінеральні добрива та надвірні вбиральні) розміщувати на відстані не менше 20 метрів від джерел водопостачання.
  7. Утримувати громадські криниці у належному санітарно-технічному стані та проводити періодичний лабораторний контроль за показниками   якості і безпечності.
  8. З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива.