Якість саджанців суттєво впливає на стан саду та його майбутню врожайність. Звертаємо увагу на те, що саджанці районованих сортів краще купувати в місцевих спеціалізованих плодово-ягідних розплідниках, а також у розплідниках дослідних станцій, які внесені до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва на поточний  рік, де  зазвичай вирощують високоякісний посадковий матеріал.

Покупець має право вимагати у продавця показати «Сертифікат, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу» та «Сертифікат, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу». Оббіг насіння та садивного матеріалу без наявних сертифікатів на сортову та посівну якість заборонено !

До завезення саджанців з інших областей слід вдаватися лише з метою випробування нових сортів, але при цьому важливо, щоб вони були щеплені на відповідних для певної місцевості підщепах і були сертифіковані.

В умовах України осінні терміни посадки плодових культур настають приблизно у 1-2-й декадах жовтня коли у саджанців визріє деревина, а закінчують за 10-15 днів до стійкого замерзання ґрунту. З осені рекомендується висаджувати яблуню, а грушу і кісточкові породи, такі як слива, вишня, черешня, алича, абрикос зберігати і висаджувати навесні. Однак допустима їх посадка і восени. При відсутності екстремальних умов взимку і своєчасної посадки у дерев восени встигають зарости рани на коренях, утворюються напливи (каллюс). А навесні вони активно починають вегетувати. При весняній же посадці, дерева відразу можуть потрапити у посушливі умови, часто хворіють і гірше приживаються.

Оптимальна густота посадки дерев у тих чи інших ґрунтово-кліматичних зонах враховує тип підщепи, силу росту помологічного сорту, спосіб формування крони, рівень родючості ґрунту, наявність і ступінь ґрунтовтоми, вологозабезпечення тощо. Дерева яблуні, посаджені на місці розкорчованого яблуневого саду, ростимуть слабше, ніж на місці, де раніше плодових насаджень не було.

Бажано, щоб сад розташовувався на схилі зі слабким ухилом у південну, південно –  західну або південно – східну сторону. На схилі менше ймовірність пошкодження саду заморозками під час цвітіння і створюється більш сприятливий повітряний режим у зв’язку з природною циркуляцією повітря навіть у безвітряну погоду.

Ділянка, відведена під сад, повинна бути захищена від впливу вітру природним захистом (ліс, споруди) або обсаджена високорослими деревними породами. Рівень залягання ґрунтових вод сильно впливає на довговічність і продуктивність дерев, тому розташовувати сад можна на ділянках, де ґрунтові води розташовуються не ближче 2-2,5 м від поверхні ґрунту. Істотний вплив на приживлюваність саджанців надає і якість ґрунту, якою заповнюють посадкову ямку. Коли викопуєте ямку, родючий шар ґрунту відкладається в один бік, більш глинистий – в інший. Родючий шар перемішують з перегноєм і такою сумішю засипають корінці саджанців рівномірно розміщеними по всьому периметру ямки після чого рослину злегка струшують в результаті чого краще заповнюється порожнечі між краями. 15 – 20 кг перегною внесеного під один саджанець забезпечить молодий саджанець поживою на 3 роки. Не можна вносити в посадкові ями свіжий гній, тому що при його розкладанні виділяються речовини, які можуть здійснити негативний вплив на відростання коренів.

Перед посадкою уважно оглядаємо саджанець, секатором видаляємо пошкоджені та загнилі ділянки. Саджанець повинен бути висаджений так, щоб після усадки ґрунту коренева шийка у саджанців, щеплених на насіннєві підщепи, виявилася на рівні з ґрунтом. Саджанці, щеплені на клонові підщепи, висаджуються з таким розрахунком, щоб місце щеплення виявилося на 2-3 см вище рівня ґрунту, а коренева шийка заглибилась у ґрунт. Це надає їм кращу стійкість і оберігає кореневу систему від підмерзання. Далі землю навколо стовбура ущільнюють, а вздовж округлості ямки викопують лунку і проводять рясний полив водою. Ґрунт навколо саджанця мульчують, що дозволяє захистити кореневу систему від пересихання і краще зберігає вологу. Наприкінці зими не забувайте втоптувати сніг навколо деревини утрамбований сніг буде танути повільніше, зберігаючи більше вологи в ґрунті.

На зиму для захисту коріння від підмерзання і для запобігання розгойдування дерева вітром саджанець підгортають ґрунтом висотою 20-30 см, та встановлюють кілки для підтримування дерев, які мають бути міцними і захищеними від гниття. Для їх виготовлення використовують свіжозаготовлену деревину ялини, сосни чи твердих листяних порід. Сухостій чи так звана «падалиця» непридатні. Більш дешева і зручна у використанні для підтримки саджанців вважається шпалера з одного натягнутого вгорі дроту і жердинами біля дерев. Ця система більш надійна, бо дріт рідко рветься і дерево верхівкою утримується за нього.

Оптимальні схеми розміщення плодових культур на сильнорослих підщепах (яблуні, груші, черешні на сіянцях) 6 х 4 м, напівкарлики 5 х 3-4 м, карлики 4 х 2-3 м. При занадто густій посадці дерева конкурують за світло, воду і живлення, створюються сприятливі умови для розвитку хвороб і шкідників. При розрідженій посадці неефективно використовується земля, знижується вихід продукції з одиниці площі.

Після посадки саджанці слід утеплити. Для цього дерево обв’язують берестом або щільним папером. Коли випаде сніг, проводять додаткове підгортання  деревця снігом. Після танення снігів утеплення з дерев знімають.

В перший рік посадки необхідно проводити постійний полив саду особливо під час набрякання та  розпускання бруньок та  при рості нових пагонів, а от сильний полив в серпні може мати поганий вплив на вегетацію та визрівання деревини. Норма поливу залежить від забезпеченості ґрунту вологою та випаданні опадів.